Історії принцес та принців завжди заворожували, однією із них хочеться поділитися. Мова піде про онуку королеви Вікторії по чоловічій лінії, яка до того ж була дружиною графа Атлона. Цікаво проаналізувати зв’язок принцеси Аліси з Оттавою. Більше про все це розповість ottawanka.com.
Принцеса Аліса та Оттава
Варто відзначити, що принцеса Аліса, графиня Атлон, була членом британської королівської родини, яка до того ж стала однією із найдовше живучих британських королівських осіб (прожила 98 років). Її життя розпочалося у Вінзорському замку.
- Вона брала активну участь у житті Оттава. Вона була покровителькою таких місцевих організацій: Канадського Червоного Хреста, Лікарні Оттави, Національної галереї Канади.
- Жінка відкрила чимало важливих об’єктів у столиці Канади. Яскравими прикладами є Національний воєнний меморіал, а також будівля парламенту провінції Онтаріо.
- Принцеса Аліса організувала та очолила Жіночий добровольчий загін Атлона. Саме він під час Другої світової війни допомагав канадським військовим.
Благодійність
Доречно відзначити доброту, щедрість та відданість роботі – все це зробило принцесу Алісу дуже популярною особою в Оттаві.
Вона брала активну участь у роботі багатьох благодійних організаціях, у філантропічних заходах. У своїх мемуарах вона пояснювала це в якості Національної асоціації усиновлення дітей після заснування у 1917 році.
Принцеса Аліса стала першим членом королівської родини, який підтримав доступ до засобів контрацепції та планування родини. Згодом, у 1933 році вона стала патроном Мальтузіанського балу, який організував Міжнародний рух проти народжуваності. Почалася масова кампанія задля поширення інформації про методи планування сім’ї.
Життя в Оттаві
Подружжя жило у замку Рідо в Оттаві з 1940 до 1946 років. Чоловік графині Атлон, Олександр Кембридж, служив генерал-губернатором Канади у ці роки. Вони одружилися 10 лютого 1904 року в каплиці Святого Георгія у Вінзорі. Саме тоді Аліса Олбанська вийшла заміж за троюрідного брата, вони походили від короля Георга III. У подружжя було троє дітей: принцеса Мей Текська, принц Руперт Текський, принц Моріс Френсіс Джордж Текський.
З родиною жили під час війни й троє їх онуків: Енн, Річард, Елізабет. У 1966 році принцеса Аліса опублікувала мемуари під назвою «Для моїх онуків».
Варто додати, що принцеса Аліса була віцекоролевою Канади. Перебуваючи на даній посаді, вона всіляко підтримувала військові зусилля, ось декілька прикладів:
- вона служила почесним командиром Жіночої Королівської військово-морської служби Канади. Принцеса Аліса очолювала службу, в якій працювало понад 7000 жінок на різних посадах (на морі та на суші);
- була Почесним командиром авіації Жіночої дивізії Королівських ВПС Канади. Дивізія налічувала понад 17 000 жінок. Вони служили пілотами, штурманами, бортмеханіками та іншими фахівцями;
- перебувала на посаді президентки сестринського відділу Бригади швидкої допомоги Сент-Джона. Принцеса Аліса керувала даною організацією, надаючи медичну допомогу військовим та цивільним особам.
Крім офіційних посад, принцеса Аліса відвідувала військові госпіталі, табори для підбадьорення солдатів. Також вона збирала кошти для військових організацій та брала участь у багатьох патріотичних заходах.
Після того, як закінчився термін повноважень графа Атлона генерал-губернатора, він разом із принцесою Алісою залишилися жити в Оттаві. Подружжю сподобалося місто, а також місцеві жителі, атмосфера Оттави. Вони облаштували свій будинок в Оттаві для того, щоб відчувати себе там максимально комфортно. За роки життя в Канаді родина глибоко прив’язалася до країни та її людей.
Принцесу Алісу поховали у Королівській могилі, у Фрогморі. Це спеціальне кладовище, яке використовується лише британською королівською родиною.
Спадщина принцеси Аліси
У 1943 році була заснована одна із найпрестижніших шкіл Оттави – Школа принцеси Аліси для дівчаток. Заклад пишався своїми традиціями академічної досконалості. Керівництво школи вагому роль приділяло вихованню у своїх ученицях не лише лідерських якостей, але й почуттю відповідальності перед громадою.
У 1946 році у якості подарунка канадцям принцеса Аліса заснувала Фонд задля сприяння молодіжному лідерству. Їй вдалося це зробити за рахунок коштів, які їй подарували канадські жінки. Перша жінка-сенатор Канади Керін Вілсон стала президентом даного фонду. Вона розпочала кампанію із збору коштів (50 000 доларів) на стипендії для перспективних молодіжних лідерів.
Варто відзначити, що у 1952 році в Оттаві встановили пам’ятник на честь принцеси Аліси. Даний пам’ятник – це символ відданості роботі, глибокої поваги місцевих жителів. Цікаво й те, що іменем принцеси Аліси названі в Оттаві: вулиця та парк.
Ці приклади спадщини принцеси Аліси є найкращим нагадуванням того, який внесок у життя міста зробила принцеса Аліса. Тож, принцеса Аліса дійсно мала значний вплив на життя Оттави. Її запам’ятали як віддану суспільній роботі особистість, відзначаючи щиру зацікавленість у житті міста. Вона була справжнім лідером та зразком для наслідування для канадських жінок.
