Боброві капелюхи, як і безліч інших речей, були завезені корінним народам Оттави французькими та англійськими колонізаторами ще в 17 столітті. З того часу бобровий капелюх на території сучасної Оттави стала дуже модним і невід’ємним елементом чоловічого гардероба. Далі на ottawanka.com.
Мода на бобровий капелюх на території Оттави
Модний капелюх виготовляли з хутра бобра, рідше з шовку чи вовни. Такі капелюхи були дуже модними у країнах Європи починаючи з 16 століття. Після того, як колонізували землі Канади, європейська мода дійшла і до корінних народів Оттави. Бобровий капелюх став головним елементом модного гардеробу статусного чоловіка в період 17-19 століть.
Ще у 16 столітті для європейців, які торгували хутром, боброві шкури були на першому місці. Вони цінувалися набагато вище і дорожче за всі інші хутра, якими торгували на території Канади. Французькі та англійські колонізатори стали справжніми конкурентами. Вони боролись за доступ до такого вишуканого товару як хутро бобра на теренах Оттави. У Європі дуже цінувалися боброві шкури, у яких було дуже м’яке підшерстя. Його вибирали через те, що найм’якіше підшерстя можна було перетворити на дуже м’яку, слухняну і водостійку повсть. Саме така повсть ідеально підходила під джентльменські капелюхи 17-19 столітті.
Торгівля хутром для капелюхів в Оттаві
Першими, хто встановив контакт із корінними народами Оттави, були французи. Вони налагодили стосунки з ними для подальшої торгівлі бобровими шкурами. Незабаром на територію Оттави прибули англійці, які також хотіли отримувати найкращі боброві шкури. Вони також налагодили контакт із корінними народами Оттави для здійснення торгівлі хутром. Згодом утворилася жорстка конкуренція. Але така конкуренція відкрила нові можливості для корінних мешканців Оттави. Зокрема, більшість із них стали мисливцями, вони часто ловили для колонізаторів саме бобрів. Деякі з корінних народів Оттави грали роль торговельного посередника.
Як виготовляли хутро для капелюхів
У 17-19 столітті на території старої Оттави було два види бобрових шкур:
- “кастор гра”, які збирали корінні народи Оттави в первозданному вигляді, а потім робили зі шкіри великий прямокутник. Індіанці зшивали по 5-8 таких бобрових шкур і носили біля тіла протягом року. Це було необхідно для того, щоб послабити зовнішній остьовий волос і додати глянцевого блиску;
- “кастор сік” корінні жителі Оттави просто розтягували та висушували, а потім продавали колонізаторам. Такі боброві шкури були за якістю набагато гіршими за “кастор гра”, тому що у них був остьовий волос і занадто мала товщина.
Саме це хутро цінувалося у французів та англійців. Його використовували у виробництві наймодніших бобрових чоловічих капелюхів. Європейці боролися за постачання хутра від корінних народів Оттави, оскільки попереднє носіння шкури бобра надавало їй вищих якостей, які дуже цінувалися в Європі.
Перш ніж виготовити повсть для капелюха, з бобрової шкіри повністю збривали підшерстя. Після зголене підшерстя змішували. Далі тканина заплутувалась і її спеціально збивали та кип’ятили. В результаті цього, повсть значно товстішала. Далі виготовлену повсть клали на блок у формі капелюха і пресували паром. Готовий бобровий капелюх чистили до блиску.
Зокрема на території Оттави в 17-19 столітті були дуже модними різні боброві капелюхи. Кожен чоловік вибирав собі бобровий капелюх, виходячи зі свого статусу. Вони називалися:
- Бобровий капелюх “Веллінгтон”, який носили в період 1820-1840-х років;
- Бобровий капелюх “Паризький кавалер” – був дуже модним у 1815 році;
- Бобровий капелюх “Д’Орсе” – був модним у 1820 році;
- Бобровий капелюх “Регент” – мода на який була у 1825 році;
- Бобровий капелюх “Канцелярський”, який носили протягом усього 18 століття.
Попит на боброві капелюхи знизився на початку 19 століття, до середини 19 століття боброві капелюхи витіснила нова мода на шовкові капелюхи.
