Щастя не може бути багато. Історія багатодітної родини Меліси Ферланд і Ліама Маккарті в Оттаві це доводить. Більше про це розповість ottawanka.com.
Родина Меліси Ферланд і Ліама Маккарті
Їх родина втричі більша за середньостатистичну сім’ю в Оттаві. Цікаво дізнатися їх історію.
Меліса Ферланд пригадує, як вони з чоловіком були разом після перших пологів, тримали малюка та насолоджувалися моментом. Акушерка пожартувала (чи передбачила), що у пари буде ще четверо дітей.
Минали роки, а цей жарт став пророчим. У подружжя Ферланд та Ліама зростають їх діти: Ебігейл, Агнес, Еммет, Дезмонд та наймолодший Мейв. Батьки розповідають, що їх діти ніколи не нудьгують, відчуваючи любов та турботу.
Що ж відомо про батьків? Ліам Маккарті працює координатором переговорів для PSAC. Це Альянс державних служб Канади, у якому працює понад 215 тисяч працівників у кожній провінції.
Ферланд стала керувати дитячим садком в Оттаві.
Як це бути багатодітними батьками?
В інтерв’ю місцевим виданням подружжя акцентувало увагу не на труднощах, а на перевагах. Наприклад, спостерігати за зростанням, поступовим становленням п’яти різних особистостей дуже цікаво та корисно. Батьки розповідали і про те, як одночасно виховувати підлітка та малечу з віковими кризами.
Як приємно, за словами подружжя, було усвідомити, що фаза істерики є швидкоплинним та тимчасовим періодом.
Головна причина, чому багатодітною родиною бути чудово, полягає в тому, що навколо багато любові. Подружжя розповідає, що це постійні обійми, допомога в домашніх справах, ігри та розмови. П’ять дітей – це неймовірна любов, підтримка, нерозривний зв’язок.
Великі родини в Оттаві та підвищений інтерес до них
Цікаво, що за даними Статистичного управління Канади, середня кількість осіб на родину в Канаді скоротилася. З 2016 року цифра залишається стабільною – 3 особи, тобто двоє дорослих та одна дитина. Можливо, саме тому на великі родини (тим паче, де не 1, а 5 дітей) настільки звертають увагу.
Меліса Ферланд розповідала, що коментарі від оточуючих, зацікавленість розпочалися ще тоді, коли у подружжя було троє дітей. Мелісу не дратували такі запитання, коментарі щодо розміру її родини. Вона сприймала це, як бажання поспілкуватися та дізнатися більше про той досвід, який вони не мають чи свідомо не матимуть.
За словами Меліси, в Оттаві їй доводилося чути, що їх родина є релігійною, або ж змішаною, хоча це не так.
А ще бути багатодітною родиною означає будувати плани заздалегідь. Спонтанність у цьому випадку просто неможлива. Проте у довгостроковій перспективі – все це дрібні та тимчасові незручності.
Життя та побут багатодітних родин
Багато дітей – це великі витрати, проте досвід багатодітних родин доводить, що можна жити у щасті, гармонії та не витрачати надто багато. Ось декілька рекомендацій, як їм це вдається:
- покупка речей на розпродажах, моніторинг акцій;
- просте, корисне харчування вдома і вкрай рідко в кафе. Мелінда практикує оптові закупівлі;
- ремонт своїми руками;
- вкрай рідко родина зверталася до няні. Наприклад, старші діти могли доглянути за молодшими. У Меліси та Ліама є чудові друзі, сусіди, яких теж можна попросити про послугу (в крайньому випадку).
Родина Меліси та Ліама з дітьми живуть в невеликому будинку у пішохідному районі, мають одну машину та собаку. Меліса розповідала, що це дім її родини. Наприклад, бабуся виростила батька та ще 10 братів та сестер. Вона сама із багатодітної родини, тому розуміє, наскільки важливим є тісний зв’язок між дітьми.
Брати та сестри допомагають один одному, вміють ділитися та ростуть чуйними, добрими людьми.