Для сучасного покоління слово «бал» асоціюється з чимось грандіозним, це відголосок минулих часів. Це пишні, розкішні вбрання, де кожна дівчина та юнак намагалися привернути увагу до себе. Це місця знайомств, початку стосунків, заключення вигідних партій.
В наші дні бали асоціюються з переодяганнями на Хеллоуїн, максимум на новорічні чи тематичні вечірки. Це не так популярно, як скажімо, в другій половині дев’ятнадцятого століття. Трохи більше про ті часи та бали в Оттаві розповість Ottawanka.
Бали для вищого суспільства
Ще в 16 столітті з’явився бал-маскарад. Поступово заходи, їх програма трансформувалися, досягнувши піку популярності. В історію балів як найбільш грандіозні назавжди увійшли заходи у французькому дворі в Версальському замку. Гості танцювали до пізньої ночі, основна частина відвідувачів — молоді та неодружені, які з задоволенням спілкувалися, смачно їли та пили, знайомилися. В Канаді, як і в столиці Оттаві, бали не оминули містян.
Костюмовані вечірки в ті часи були дійсно на піку популярності, особливо, серед середнього та вищого класів в Британії та Північній Америці. Започаткували події, на які з нетерпінням чекали всі особи, королева Вікторія та принц Альберт. Вище суспільство одразу підкорила ця ідея. Ось декілька причин такої популярності та захвату від балів:
- влаштовували грандіозні заходи світські люди та аристократи. Бути запрошеним було неабиякою честю;
- заходи, як і присутні висвітлювалися в журналах, в газетах. В пресі оцінювалися костюми відвідувачів, їх імена.
Дрес-код для балу
Відвідувачі балів мали право на самовираження. Наприклад, дівчата та жінки мали можливість замість суворого шиньйону розпустити волосся. В інших обставинах такі зухвалі дії спровокували б суспільний осуд та ганьбу, але не на балу. Під час урочистої події звичайний, традиційний одяг — сукні в підлогу з довгими рукавами можна було замінити на прозорі, шовкові вбрання, демонструючи при цьому руки.
Що ж одягали джентльмени? Дрес-код маскарадного балу давав свободу і юнакам, чоловікам. Чорний сюртук, наприклад, можна було відкласти для буденних днів на користь мережива, йоржів, яскравих атласів.
Варто додати, що велика кількість гостей орендувала вбрання у професійних костюмерів. В цілому, гості витрачали величезні статки для індивідуального пошиття розкішних та ексклюзивних вбрань.
Костюмований бал у Рідо-Холлі
Це історична подія, костюмований бал, влаштований в лютому в 1876 року генерал-губернатором Канади. В пресі Північної Америки, Великобританії висвітлювали захід від графа Дафферіна (Джеймса V з Шотландії) та його дружини леді Дафферін (Марії Гіз). Після виходу матеріалу, Оттава та Канада були поставлені на «соціальну карту світу».
Бал в Оттаві обговорювали ще протягом цілого покоління, це неймовірна подія, котру довго ніхто не міг затьмарити.
Бали лорда та леді Абердін
В 1896 році відбулася грандіозна подія. Генерал-губернатор та його дружина — лорд та леді Абердін влаштували масштабний бал, котрий назавжди увійшов в історію міста. Варто трішки розповісти про леді Абердін, котра була ініціатором події (Ішбель Марія Марджорібенкс). Жінка славилася сильними соціальними поглядами, згодом заснувала Вікторіанський орден медсестер, а також канадське відділення Національної ради жінок.
Леді Абердін захоплювалася історичними конкурсами, пишними, розкішними сукнями. Вона займалася влаштуванням трьох масштабних балів, котрі пройшли в Оттаві, Торонто та Монреалі.
Перший бал лорда та леді Абердін в Оттаві
17 лютого 1896 року відбулася подія, котра ввійшла в добірку видатних епізодів історії Канади. В Палаті Сенату на Парламентському пагорбі відбувся перший з трьох відомих балів. Для цього періоду був характерний релігійний та мовний розкол в Канаді. Лорд та леді Абердін були прогресивними, намагалися своїми діями підкреслити, що вшановують історію своєї країни. Понад 1300 запрошень були відіслані, а гості мали одягнутися в одну з дев’яти історичних груп. В кожній групі були відомі історичні постаті, а також допоміжні персонажі. Клерк Палати громад, автор книг з історії Канади обрав тему для кожної з груп. Це дійсно був видовищний захід, котрий вражав своїми масштабами. Незвичною була і сама підготовка до балу.
Але бал майже був скасований через смерть принца Генріха Баттенбергського. Згідно з протоколом, передбачалося шість тижнів жалоби. Бал все ж відбувся, але генерал-губернатор та його леді не одягалися на бал, враховуючи норми протоколу.
Леді Абердін вийшла зустрічати гостей в офіційній придворній сукні, на якій була фата та страусове пір’я. Лорд Абердін одяг офіційну віндзорську форму.
Особливості проведення балу
За два дні до дати заходу передбачалось проведення генеральної репетиції. Танці були складними, тому деякі групи наймали інструктора, багато репетирували та вчили рухи. Ось один з прикладів. Група, котра зображувала відкриття Канади Жаком Картьє виконувала кадриль, інша група, котрій дісталися «Дні Монкальма і Вульфа» танцювали фараноль.
Досить цікавим є той факт, що леді Абердін подбала і про одяг для всіх запрошених. Вона запросила двох костюмерів, котрі приїхали з Монреалю до Оттави. Таким чином, гості балу могли орендувати розкішні вбрання на ніч за 5-10 доларів.
В цей період зала Сенату була тимчасово закрита. Це було необхідно задля облаштування танцювального майданчика вартістю 25 000 доларів (1896 рік). Така непомірна ціна в ті часи пізніше засуджувалися, як і понаднормова праця робітників.
Бал був прикрашений декораціями, а на кожному стовпі майоріли блакитні шовкові прапори з короною. Одну залу Сенату відвели спеціально для оркестру, а іншу — для їдальні, виконаної в стилі «шведського столу».
О 21:00 розпочався бал. Запрошення перевіряли поліцейські біля дверей. Вже о 23:00 приблизно 240 учасників заходу покинули танцпол, спустившись до їдальні. Після очищення підлоги, гості знову танцювали. Грандіозний бал тривав до 5 ранку, він був успішним. В пресі бал називали «блискучим видовищем, котрого не порівняти ні з чим».
Лорд та леді Абердін могли тільки радіти цьому, адже на одну ніч мовний, релігійний поділ був тимчасово забутий. Значення мало абсолютно інше — танці та костюми, підготовка та масштабний розмах події.
