Історія монахині з Оттави – Елізабет Брюєр

Черниця Елізабет Брюєр ще в 19 столітті зробила дуже вагомий внесок у розвиток Оттави. З її ініціативи було засновано товариство Сестер Милосердя, відкрито першу міську лікарню, а також першу двомовну школу на території всієї провінції Онтаріо. У 21 столітті в столиці Канади немає такої людини, яка б не знала про діяльність черниці Брюйєр. Далі на ottawanka.com.

Життєвий шлях Елізабет Брюєр

Елізабет Брюєр народилася на території Квебеку в далекому 1818 році. Елізабет змінила ім’я у 1824 році, коли помер її батько, і вся родина переїхала до іншого канадського міста. Її батько пішов із життя, коли Елізабет було лише 6 років. Все своє дитинство вона провела у великому канадському місті Монреаль. Її мати постійно пропадала на роботі, намагаючись заробити на життя та прогодувати дітей. На той час юна Елізабет дбала про двох молодших братів. Турбота про братів зіграла у долі Брюйєр важливу роль. Це все її готувало у головній місії її життя – служіння бідним.

Незабаром, у 1839 році, Елізабет вирішила стати частиною Сестер Милосердя, які перебували при головній лікарні Монреалю. На території Канади в 19 столітті Сестри Милосердя були відомі як суспільство “Сірих черниць”. Шляхом духовного розвитку, в 1941 році вона вимовила свої релігійні обітниці. Елізабет проявила себе досить добре, тому вже в 1945 році товариство “Сірих черниць” відправило її в місто Байтаун для створення там нової громади Сестер Милосердя. У майбутній столиці Канади черниця Брюєр заснувала римсько-католицьку школу, першу міську лікарню та кілька притулків. Вона зробила величезний внесок у розвиток Байтауна, зокрема, завдяки їй у Байтауні була розвинена лікарняна система. До переїзду черниці Брюйєр як такої лікарняної системи, та й самих лікарень, у майбутній столиці Канади не було. Був один госпіталь на кілька місць.

Через кілька років громада “Сірих черниць” у місті Байтаун була розвинена настільки, що стала незалежною від монреальської громади. Такі успіхи були можливі завдяки чуйному керівництву черниці Брюєр.

Сестри Милосердя і черниця Брюєр на своєму життєвому шляху зіткнулися зі страшними випробуваннями: спалахами тифу на кшталт 1847 року. Сестра Брюйер дбала про кожного хворого мешканця Байтауна, незважаючи на його конфесійну приналежність та  інше. У 1950 році під керівництвом Брюйєра була відкрита перша в Байтауні протестантська лікарня, яка згодом стала цивільною лікарнею Оттави. У 21 столітті лікарня стала головною у столиці Канади.

З 1870 року Брюйер доклала максимум зусиль, щоб в Оттаві була відкрита міська школа для дівчаток. У другій половині 19 століття в Оттаві це був один із двох приватних навчальних закладів на все місто.

Також під керівництвом сестри Брюєр в Оттаві були створені перші в місті установи для людей похилого віку.

Життя черниці Елізабет Брюєр обірвалося в 1876 році. Вона померла у віці 58 років. Незважаючи на коротке життя, вона встигла зробити величезний внесок у розвиток міста Байтаун, його лікарняної системи, системи освіти, релігії та багато іншого.

Вічна пам’ять про монахиню Елізабет Брюєр

Діяльність сестри Елізабет Брюєр в 19 столітті не могла залишитися поза увагою. Місце, в якому в 19 столітті перебувала лікарня загального профілю, створена з ініціативи Брюєр, в 21 столітті було названо на честь неї. Бо саме вона та “Сірі Черниці” Байтауна докладали максимум зусиль для розвитку медицини у місті та створення лікарень.

Крім того, в Оттаві на честь видатної черниці Брюйєр була названа вулиця. На ній Фонд спадщини провінції Онтаріо встановив меморіальну дошку на честь Елізабет Брюєр біля каплиці Сестер Милосердя.

.,.,.,.