Орден Святого серця Ісуса є старим релігійним орденом. Він був заснований на території Франції у далекому 19 столітті сестрою Анжелікою Ле Сур. Згодом діяльність ордена Святого серця Ісуса поширилася на території Оттави. Далі на ottawanka.com.
Як з’явився жіночий монастир Святого серця Ісуса в Оттаві
Монастир Святого серця Ісуса на території Оттави з’явився лише на початку 20 століття. Спеціально для його заснування в Канаду було відправлено п’ять сестер французького ордена Святого серця Ісуса. Спочатку черниці з французького ордену в Оттаві займалися схоластикою, а потім вже було відкрито перший оттавський жіночий монастир Святого серця Ісуса.
Діяльність ордена Святого серця Ісуса в Оттаві
У своєму власному оттавському монастирі, що знаходився на вулиці Облейт, сестри ордена Святого серця Ісуса приймали нових послушників. У 1911 році на базі монастиря Святого серця Ісуса в Оттаві було відкрито школу-інтернат. Спочатку школа призначалася для початкових класів, але потім в інтернаті почали надавати повну середню освіту. Школа-інтернат ордена Святого серця Ісуса в Оттаві мала велику популярність. Кількість дітей, що проживають у ній, досягала іноді до двохсот осіб. Здебільшого всі учні школи приїжджали зі східної частини Оттави.
Але доля першого монастиря Святого серця Ісуса в Оттаві була дуже трагічною. Через 11 років від дня відкриття, монастир згорів. Тому у 1915 році сестри ордена Святого серця Ісуса в Оттаві спрямували всі свої зусилля на відновлення монастиря.
Спочатку послушників ордена Святого серця Ісуса готували протягом двох років. Але незабаром цей термін було збільшено черницями ще на один рік. Багато сестер монастиря Святого серця Ісуса отримали педагогічну освіту в Оттавському університеті. Вони викладали різні предмети в оттавських школах.
Жіночий монастир Святого серця Ісуса зростав з кожним роком. До монастиря приходило більше жінок, отже сама будівля монастиря вимагала розширення. До монастиря Святого серця Ісуса у першій половині 20 століття було прибудовано кілька будівель. Монастир став цілим містечком, яке щодня утримували сестри. Вони доглядали великий город, що знаходився на території монастиря Святого серця Ісуса, стежили за курами і коровами.
У другій половині 20 століття знову було проведено реконструкцію монастиря, під час якої будівлю було значно розширено. Також біля монастиря Святого серця Ісуса з’явилися нові житлові приміщення для сестер, що знаходилися на вулиці Мейн.
У 1960-х роках оттавський орден Святого серця Ісуса став настільки великим, що його довелося розбити на дві релігійні провінції. Одна провінція – “Нотр-Дам-дю-Кап” – залишилася в Оттаві, штаб-квартира, якої знаходилася по вулиці Облейт, а другу провінцію – “Нотр-Дам-дю-Сакре-Кер”- відкрили у Квебеку. Число монахинь оттавського ордена Святого серця Ісуса досягло понад 240 осіб, було також понад 30 послушників, 25 студентів та двоє пенсіонерів.
До кінця 1990-х років у монастирі Святого серця Ісуса перестали навчати нових послушників, а кількість черниць значно скоротилася. Ті, хто залишився, продовжили працювати вчителями та медсестрами в установах Оттави.
У 21 столітті в монастирі Святого серця Ісуса проживає трохи більше 90 черниць. Тут також знаходиться багато людей похилого віку. Їх цілодобово доглядають сестри. Орден Святого серця Ісуса та його черниці за багато років своєї діяльності відіграли важливу роль у розвитку релігії та навчання в Оттаві. Їхня роль як релігійного ордену займає важливе місце і в 21 столітті.
